Владислав Андрійович Титов

Титов Владислав Андрійович — шахтар, письменник. Лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка.Владислав Титов народився 10 листопада 1934 року у  селі Калиновка Липецькій області. Після закінчення школи переїхав на Донбас, навчався в Боково-Антрацитівському гірничому технікумі. З 1959 року працював гірничим майстром на шахтах Луганщини й Донеччини.1960 року під час аварії на шахті врятував життя багатьох людей і лишився без обох рук.Після лікування Владислав Андрійович переїжджає до Луганська, починає писати прозу. Пише, тримаючи олівця в зубах. Велику допомогу в літературній творчості Титову надавала йому дружина — Рита Титова.У 1967 році виходить його автобіографічна повість «Усім смертям назло», 1971 — «Ковила — трава степова»,... Читать далее

Марк Юрійович Левицький

Марк Юрійович Левицький — спортивний журналіст, Заслужений журналіст України. Віце-президент футбольного клубу «Шахтар».Марк Левицький народився 10 березня 1930 року в місті Суми. У чотири роки родина Марка переїхала до Москви, де батько працював в управлінні будівництва метрополітену. Майже 20 років родина прожила в Москві. З п\’ятого класу Марк навчався у школі №281, яку і закінчив. Його однокласниками були легендарний у майбутньому капітан футбольного клубу «Спартак» та збірної СРСР Ігор Нетто і знаменитий кінорежисер Георгій Данелія. Читать далее

В Донецкой области находится Музей истории баяна

Унікальний, але практично невідомий. Єдиний в Україні Музей історії баяна знаходиться в Шахтарську Донецької області. У колекції більше трьох тисяч експонатів, серед яких старовинна концертна фісгармонія кінця 19-го століття, саратовські гармоніки, гармоніки-черепашки, сопілки та тріскачки. Унікальні музичні інструменти — почули наші кореспонденти.Так звучить фісгармонія — її ще називають кімнатним органом. У цьому музеї зібрані майже усі її «родичі»- від звичайної гармоніки до баянів, акордеонів, мітрофонів, бандеонів та концертини. Колекцію ще 30 років тому почав збирати вчитель музики, сліпий баяніст Володимир Барелюк. Читать далее

Народний музей з писанкарства та розвитку народних ремесел

Новостворений (м.Артемівськ, Донецької області) налічує біля двох тисяч писанок всіх історико-етнографічних районів України. Писанки відновлені з історичних джерел за традиційною технікою виконання. Також є експонати різьбленого страусового яйця. Зберігаються зразки робіт майстрів народних ремесел Донецької та інших областей. Розвиваємо техніку роботи з керамікою. Читать далее

Німці зняли кіно про Донецьк

Документальний фільм про Донецьк «Юзівка – листи з «Дикого поля» демонструватиметься на кінофестивалі в Німеччині, повідомили УНІАН у мюнхенській кіностудії «Аппрофільм», яка зняла фільм.43-й Міжнародний кінофестиваль – один з найпрестижніших у Німеччині – пройде з 27 жовтня по 1 листопада в м.Хоф (Баварія). На фестивалі представлено 130 художніх і документальних фільмів. 90-хвилинна картина «Юзівка – листи з «Дикого поля» увійшла в short list (першу десятку) у розділі «Документальне кіно». Режисер фільму – німецький документаліст Віола ШТЕФАН. Читать далее

Микола Шматько: «Прообразами апостолів стали реальні люди»

За вмілого підсвічування ці апостоли здаються монолітами. Вони стоять групою по три у кожному ряду і немов готуються до руху. У їхніх позах немає упокорення, низькопоклонства, кожний з них самодостатній і сильний своєю силою. Це і є проект Миколи Шматька «Явлення Христа апостолам». Він поки що виготовлений у гіпсі, а задуманий як суцільний скульптурний комплекс із білого мармуру. Проект претендує на унікальність із багатьох причин. Насамперед — досить складна технологія виготовлення всієї 13-фігурної групи. Справа в тому, що всі свої роботи скульптор викарбовує із суцільного шматка мармуру. Так буде й цього разу. Але якщо раніше доводилося обробляти порівняно невеликі шматки... Читать далее

Альберт Водовозов

Альберт Федорович Водовозов — відомий український композитор, заслужений діяч мистецтв України, автор багатьох творів для фортепіано з оркестром, симфонічного оркестру, духового оркестру і голоси.  Серед його робіт можна виділити такі популярні твори, як симфонічні поеми «Прометей», «Свято в Донбасі», героїчна поема «Краснодонців», цикл фортепіанних п\’єс «Веснянки», концерт для фортепіано, органу та симфонічного оркестру «Діалоги». Альберт Федорович Водовозов — автор пісень про Донбас, його трудівників: «Край шахтарський», «Донецькі троянди», «Чернобріві дівчата мої», «Я народився в Донбасі», «Свято в Донбасі», «Марш донецьких забійників», «Шахтарські дружини», «Шахтар країни Рад».  Альберт Федорович народився 3 квітня 1932 року на Донбасі, в селі Вільхівка Ворошиловградської області... Читать далее

Донецька обласна філармонія ім. С.С.Прокофьева

Донецька обласна філармонія була відкрита в 1931 році, а в 1991 році концертному залу філармонії привласнено ім\’я видатного композитора С.С.Прокофьева, який народився на Донетчине. І з перших днів свого існування робота Донецької філармонії була направлена на підвищення культурного рівня трудящих і молоді Донбасу. Філармонія дарувала і дарує людям радість, натхнення, прекрасну музику і хороший відпочинок. Щорічно філармонія проводить більше 2000 концертів, які відвідують близько 1 мільйона слухачів. Варто також відзначити, що крім організації концертів, особливу увагу філармонія приділяє естетичному вихованню підростаючого покоління, роботі з дітьми і підлітками. Читать далее

Український літературознавець Володимир Коряк

Володимир Дмитрович Коряк — український літературознавець і критик, комуніст.Володимир Коряк народився 14 січня 1889 року в місті Слов\’янську в сім\’ї службовця. Середньої освіти в молодості не отримав. Багато займався самоосвітою.У період з 1909 по 1915 рік працював в українській соціал-демократичній пресі з питань літератури, брав участь у нелегальних українських соціал-демократичних організаціях.У своїх дореволюційних критико-публіцистичних творах (1911-1914) Володимир Дмитрович Коряк дотримувався позицій української соціал-демократії того часу, відображаючи ідеологічні коливання тих суспільних груп, прагнення яких висловлювали українські національні соціалістичні партії. Читать далее

Степан Васильченко. Талант. Частини VIII-XV

   Гай-гай!.. Ждемо день i другий —  немає  Тетяни.  Побачили  —  надвечiр кудись мчали пани фаетоном; мiж ними вона, як квiтка. Мов i знать  нас  не знала — не глянула, як i не вона. Вiри не доймали: чи то була  справдi  та нiч обмарена, чи то тiльки минущий сон. Довiдались, що в театрi репетицiя, пiшли. Червонiє, одвертається, нiби чогось нас соромиться.   I дивуємось, i обурюємось:   — Що ж се таке?   День, другий. В селi почали дзвонити:   — З паничем зв\’язалась, по житах волочиться…   — Ось що!.. Читать далее