Видатний вчений-геолог, стратиграф, палеонтолог, який вивчив усі палеозойські й мезозойські відклади на території колишнього СРСР. Старший геолог Геологічного комітету (1928), професор Дніпропетровського університету (1929), професор Ленінградського університету (1929), професор і завідувач сектора палеонтології і загальної геології (1946—1950). Доктор геолого-мінералогічних наук (1937), академік АН УРСР (1939), віце-президент АН УРСР (1939—1946), директор Інституту геологічних наук АН УРСР (1939—1946), Заслужений діяч науки УРСР (1943).

Олександр Iванович Амоша - вчений-економіст, академік Національної академії наук України (2003), доктор економічних наук (1985), заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Народився у 1937 році в м.Горлівці Донецької області. Здобув вищу освіту в Донецькому політехнічному інституті, одночасно працював на вугільній шахті. Після закінчення навчання він працював в Інституті гірничої справи ім. М.М.Федорова НАН України.
Упродовж 1963—1966рр. Олександр Іванович навчався в аспірантурі Донецького науково-дослідного вугільного інституту. Там успішно захистив кандидатську дисертацію та продовжив трудову діяльність. У 1970 р. О.І.Амоша став співробітником Інституту економіки промисловості НАН України (одночасно протягом 1972—1976рр. він працював на посаді ученого секретаря Донецького наукового центру НАН України). З 1976 року — очолював відділ економічних проблем охорони праці. 1985 року Олександр Іванович успішно захистив докторську дисертацію. Від 1995р. він очолює Інститут економіки промисловості НАН України.