Рубрика: вчена рада

Олександр Володимирович Кендюхов — український економіст, доктор економічних наук, професор, голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів, завідувач кафедри стратегічного управління економічним розвитком Донецького національного технічного університету, академік Академії економічних наук України; Автор головних ідей Стратегії соціально-економічного розвитку України «Нова економіка», концепції Християнської соціально-ліберальної економічної моделі, концепцій податкової та пенсійної реформ; Провідний український вчений з управління інтелектуальним капіталом та теорії і практики маркетингу.Олександр Кендюхов народився 23 жовтня 1972 року.Школу закінчив з срібною медаллю.У 1996 році з дипломом з відзнакою Олександр Кендюхов закінчив Донецький державний технічний університет за спеціальністю «Економіка і управління у галузях гірничої промисловості».Кандидат економічних наук з 2000 року.У 2003 році Олександр... Читать далее

На південному сході України, на самому високому його вододілі, між індустріальними мегаполісами Донецьком та Маріуполем, в кількох кілометрах на північний захід від м.Волноваха та скіфського кургану під назвою «Могила Гончариха», самого високого в Донбасі над рівнем моря, розкинувся лісовий масив площею понад 2.500 га. Це – колиска наукового степового лісорозведення, знаменита на весь світ Великоанадольська лісова дача, заснована у 1843 році відомим лісоводом Віктором Єгоровичем фон Граффом. Читать далее

Донбаський державний технічний університет був заснований 12 жовтня 1957 року. Тоді він називався Ворошиловським гірничо-металургійним інститутом. У 1964 р. у зв\’язку з перейменуванням міста він став Комунарським гірничо-металургійним інститутом, у 1992 р. — Донбаським гірничо-металургійним інститутом (ДГМІ). Наказом Міністерства освіти і науки України №622 від 27.07.2004 р. на базі ДГМІ був створений Донбаський державний технічний університет (ДонДТУ).Біля джерел університету стояли видатні особистості, блискучі організатори, відомі вчені. Серед них директор Алчевського металургійного комбінату, депутат Верховної Ради України П.А.Гмиря, перші керівники ВНЗ І.Ф.Коваль і Ю.М.Воєводін.Сьогодні ДонДТУ – значний освітній центр, навчальний заклад вищої категорії, що має IV рівень акредитації. До його складу... Читать далее

Євген Васильович Горохов — Академік АІНУ, АНВШУ, Академії будівництва України, доктор технічних наук, професор, член ПРВУ, завідувач кафедри металевих конструкцій, президент Української асоціації з металевих конструкцій (1997), член Макіївського міськвиконкому.Євген Горохов народився 21 березня 1939 року в місті Новочеркаськ (Ростовська область, Росія). Закінчив Донецький політехнічний інститут, будівельний факультет (1956-61), інженер-будівельник. Захистив докторську дисертацію «Дослідження властивостей і області застосування киснево-конверторної сталі в будівельних конструкціях». Читать далее

1 березня 1921р. (День народження Університету) – відкриті губернські вищі педагогічні курси.1923р. – на базі педагогічних курсів засновано перший у Донбасі вищий навчальний заклад Донецький інститут народної освіти (ДІНО) у Луганську.1934р. – ДІНО реорганізований у Луганський державний педагогічний інститут.1939р. – Луганському державному педагогічному інституту присвоєне ім`я Тараса Шевченка .1993р. – на базі ВНЗ відкриті Інститут Грінченкознавства та Українсько-Канадський центр “Відродження”.1997р. – створено Стахановський педагогічний коледж ЛНПУ та Лисичанський педагогічний коледж ЛНПУ.1998р. – інститут визнано акредитованим у повному обсязі за IV рівнем акредитації, на базі інституту створено Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка.1998р. – створено Старобільський факультет ЛНПУ. Читать далее

Кирил Борисович Толпиго — доктор фізико-математичних наук за спеціальністю теоретична і математична фізика. Кирил Толпиго народився 3 травня 1916 року в місті Києві. Виріс у родині діда, професора Київського університету, математика, Бориса Яковича Букрєєва, заслуженого діяча науки України. Закінчив Київський державний університет у 1939 році. У 1949 році захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата фізико-математичних наук. В 1962 році захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора фізико-математичних наук. У 1963 році затверджений в ученому званні професора по кафедрі «теоретична фізика». У 1965 році був обраний членом-кореспондентом Академії наук Україна (по Донецькому науковому центру) за фахом «теоретична фізика». З 1948 по 1960... Читать далее

Рукописи першого дослідника “Велесової книги” повертаються в Україну.   “Необхідно зрозуміти й увірувати в те, що Русь – це ми, стародавня Русь – також ми, а з Божою допомогою і прийдешня Русь – також будемо ми!”Юрій Миролюбов 23 січня зал Київського Будинку Вчених був заповнений вщерть. Люди стояли у проходах, дверях. Ті хто запiзнився, стояли у фойє і, витягуючи шиї, намагались не пропустити жодного слова. Подія була дійсно непересічна. В Україну приїхала пані Жанне Миролюбова, вдова письменника, першого дослідника “Велесової книги” Юрія Миролюбова. І не просто приїхала – вона привезла в дар Україні рукописи свого чоловіка. Юрій Петрович Миролюбов народився... Читать далее

Вчений-механік, академік Національної академії наук України (1995), заслужений діяч науки і техніки України (1991), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003), Герой України (2006).Народився 5 січня 1941 р. у с.Підгороднє Дніпропетровського р-ну Дніпропетровської області. У 1962 р. закінчив механіко-математичний факультет Дніпропетровського держуніверситету. Після навчання в аспірантурі та захисту кандидатської дисертації (1966) працював асистентом, а потім доцентом кафедри теоретичної механіки цього вузу. З 1968 р. уся подальша діяльність Володимира Павловича пов\’язана з Донбасом. У Донецькому державному університеті він завідував кафедрою теоретичної і прикладної механіки, був деканом математичного факультету, проректором з навчальної роботи. А з 1986-го В.П.Шевченко — ректор... Читать далее

Донецький ботанічний сад — науково-дослідний інститут Національної академії наук України.  Основними напрямами наукової діяльності Саду є: створення колекцій світової флори з метою збереження генофонду, селекція нових сортів рослин; розробка методів відновлення техногенно порушених і сільськогосподарських земель; вивчення природного рослинного покриву Донбасу; вивчення популяційно-генетичного різноманіття хвойних лісоутворюючих видів України для розробки наукових основ створення постійної лісонасіннєвої бази для регіону. Читать далее