Внесок греків у розвиток торгового судноплавства в Азовському морі (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)

Питання про роль та місце іноземців у структурі вітчизняного підприємництва, незважаючи на існування великої кількості історико-економічних досліджень, не вважається достатньо вивченим. Вітчизняна історіографія, як дореволюційна, так і радянська, не приділяла спеціальної уваги вивченню діяльності іноземної, зокрема грецької, буржуазії в Російській імперії. Читать далее

Об’єднання «Комп’ютер»

Об’єднання «Комп’ютер» Донецького обласного Палацу дитячої та юнацької творчості починає свою історію з 1987 року, коли Ольга Алимівна Фесенко (зам. директора Палацу по навчально-виховній роботі) створила гурток користувачів програмних калькуляторів. З’ясувалось, що цей напрямок роботи став перспективним, тому в 1991 році гурток вийшов на новий рівень. Після закупки 10 комп’ютерів «Пошук» було організовано комп’ютерний клас. З 1992 року до роботи класу підключилась Тетяна Семенівна Гончарова, на той час – випускниця факультету програмного забезпечення ДПІ. Так було створено об’єднання «Комп’ютер». В 1997 році до педагогічного складу об’єднання увійшов Олег Віталійович Пустовойт, випускник Донецького національного університету. На той же час клас було... Читать далее

Історик Петро Тимофійович Тронько

Учений-історик, голова редакційної колегії 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР» державний і громадський діяч, академік Національної академії наук України (1978), заслужений діяч науки і техніки України (1990), лауреат Державної премії СРСР (1976), Герой України (2000). Петро Тимофійович Тронько народився 12 липня 1915 року в с.Заброди Богодухівського повіту на Харківщині. Трудову діяльність розпочав у 1932 р. робітником шахти у м.Дзержинську Донецької області. Після закінчення учительських курсів працював учителем суспільствознавства та української мови у сільській школі Богодухівського району, директором дитячого будинку м. Лебедина. З 1937 р. Петро Тимофійович — на комсомольській роботі: був секретарем Сумського, першим секретарем Станіславського обкомів ЛКСМУ. Від... Читать далее

Гришко Михайло Степанович

Михайло Степанович Гришко — український співак (баритон), народний артист СРСР (1950), лауреат Державної премії СРСР (1950). Народився 27 лютого 1901 року у Маріуполі (тепер Донецької області). Закінчив у 1926 Одеський музично-драматичний інститут. У 1926−1927 — соліст Одеського, 1927−1936 — Харківського, 1941—1944 — Грузинського, 1936—1941, 1944—1960 — Київського театрів опери та балету. Пік його слави пов\’язаний з Київською оперою. У виконанні партій Богдана Хмельницького, князя Ігоря та Ріголетто на той час йому не було рівних. У репертуарі Гришка були також романси, українські та російські народні пісні. Поєднуючи велике акторське обдарування з винятковими голосовими даними, створив ряд виразних музично-сценічних образів, зокрема, в... Читать далее

Донецька складова української культури. Частина I

Уже доводилося говорити про те, що в сучасному українському суспільстві недостатньо усвідомлені реґіональні джерела й багатства національної культури і разом з тим недостатньо закріплені її загальнонаціональні символи. Донеччина тут в особливому становищі, оскільки її культурне життя не сповна інтеґроване в культурне життя всієї України, а значна частина населення живе в ілюзії належності до сфери російської культури, – насправді фактично не засвоєної і здебільше й не уявлюваної адекватно.  Оголошена тема є надзвичайно широкою і складною, потребує спеціальних ґрунтовних досліджень, і тут можна лише в загальному окреслити кілька її аспектів. А саме: Донеччина як об’єкт суспільних і культурних проектів української інтеліґенції; Донеччина... Читать далее

«Приозівський пролетар» 1933 года о строительстве «Озівсталі», врагах «робітничої кляси» и срыве «хлібозаготівель»

Не спешите, уважаемый читатель, искать ошибки в заголовке! «Приазовский пролетарий», так называлась газета «Приазовский рабочий» с 1926 по 1937 год. Читать далее

Геолог та палеонтолог Чернишов

Видатний вчений-геолог, стратиграф, палеонтолог, який вивчив усі палеозойські й мезозойські відклади на території колишнього СРСР. Старший геолог Геологічного комітету (1928), професор Дніпропетровського університету (1929), професор Ленінградського університету (1929), професор і завідувач сектора палеонтології і загальної геології (1946—1950). Доктор геолого-мінералогічних наук (1937), академік АН УРСР (1939), віце-президент АН УРСР (1939—1946), директор Інституту геологічних наук АН УРСР (1939—1946), Заслужений діяч науки УРСР (1943). Читать далее

Академік Амоша

Олександр Iванович Амоша — вчений-економіст, академік Національної академії наук України (2003), доктор економічних наук (1985), заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Народився у 1937 році в м.Горлівці Донецької області. Здобув вищу освіту в Донецькому політехнічному інституті, одночасно працював на вугільній шахті. Після закінчення навчання він працював в Інституті гірничої справи ім. М.М.Федорова НАН України. Упродовж 1963—1966рр. Олександр Іванович навчався в аспірантурі Донецького науково-дослідного вугільного інституту. Там успішно захистив кандидатську дисертацію та продовжив трудову діяльність. У 1970 р. О.І.Амоша став співробітником Інституту економіки промисловості НАН України (одночасно протягом 1972—1976рр. він працював... Читать далее

Як починався шахтарський Донбас

Вважається, що перше вугілля Донецького басейну в 1721 році знайшов в пониззі Сіверського Донця відомий російський рудознавець Григорій Капустін. Через декілька років петербурзька експедиція відкрила 115-сантиметровий шар кам’яного вугілля на стрімких схилах річки в районі сучасного міста Лисичанськ. Але ні тоді, ні на початку 1790-х років, коли командування Чорноморського флоту намагалося розпочати тут видобування вугілля, це родовище так і не почали розробляти. Становище змінив історичний указ російської імператриці Катерини ІІ від 14 листопада 1795 року «Об устроении литейного завода в Донецком уезде при речке Лугани и об учреждении ломки найденного в той стране каменного угля», який планувалося виконати на кошти,... Читать далее