Авдіївка

Легенда про засновника нашого міста – швидкого селянина Авдія має історичну основу. Архівні документи свідчать, що в середині XVIII сторіччя там, де зараз розташована східна частина міста виникло перше поселення, жителями якого були селяни Курської, Воронезької і Полтавської губерній. Кількість дворів поселення збільшувалося і незабаром Авдіївка стала селом, датою народження якого і вважається 1778 рік. Таку ж назву носять ще декілька населених пунктів в Оренбурзькій і Тамбовській , Калузькій і Чернігівській областях Росії. Авдіївка стала селянським поселенням, жителі якого займалися вирощуванням різних сільськогосподарських культур, здебільшого зернових. Читать далее

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №582/2007

Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Донецької області За вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Донецької області, вагомі трудові досягнення та з нагоди 75-річчя утворення області постановляю: Нагородити орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня ДЕРМЕНТЛІ Федора Семеновича – генерального директора у 1986-2005 роках акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» Нагородити орденом «За заслуги» І ступеня РЕВУ Олексія Олександровича – Артемівського міського голову Нагородити орденом «За заслуги» II ступеня БАЛАБАНОВА Василя Васильовича – директора акціонерного товариства «Рассвет», Володарський район КУЧЕРОВА Анатолія Андрійовича – директора Донецького вищого училища олімпійського резерву імені С.Бубки ШУКАЛА Романа Васильовича (Іларіона) – митрополита Донецького і Маріупольського,... Читать далее

«Приозівський пролетар» 1933 року про будівницьтво «Озівсталі», врогів «робітничої кляси» та зрив «хлібозаготівель»

Не поспішайте, шановний читач, шукати помилки у назві! «Приазовский пролетарий», таку назву газета м.Маріуполя «Приазовский рабочий» з 1926 по 1937 рік, мала деякий період, з січня 1932 по липень 1934 року, коли видання виходило на українській мові — та не просто, а на українськім «новоязе». Чому? Саме на цей період доводиться останній схлип політики коренізації (українізації у нашему варіанті), яку здійснювали більшовики у 20-х — початку 30-х років. Її сенс: вкорінення більшовистьской влади на місцях, опанування мовами та традиціями місцевого населення, поповнення партії за рахунок його представників. К 1932 року на теріторії УРСР лишилось 3 російськомовних видання, інші, у тому... Читать далее

Внесок греків у розвиток торгового судноплавства в Азовському морі (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)

Питання про роль та місце іноземців у структурі вітчизняного підприємництва, незважаючи на існування великої кількості історико-економічних досліджень, не вважається достатньо вивченим. Вітчизняна історіографія, як дореволюційна, так і радянська, не приділяла спеціальної уваги вивченню діяльності іноземної, зокрема грецької, буржуазії в Російській імперії. Читать далее

Газета «Приозівський пролетар»

«Приозівський пролетар» 1933 года о строительстве «Озівсталі», врагах «робітничої кляси» и срыве «хлібозаготівель»

Не спешите, уважаемый читатель, искать ошибки в заголовке! «Приазовский пролетарий», так называлась газета г.Мариуполя «Приазовский рабочий» с 1926 по 1937 год, имел в своей истории короткий период, с января 1932 по июль 1934 года, когда издание выходило на украинском языке — и не просто, а на украинском «новоязе». Почему? Именно на этот период приходится последний всхлип политики коренизации (украинизации в нашем варианте), которую осуществляли большевики в 20-х — начале 30-х годов. Ее смысл: укоренение большевистской власти на местах, овладение языками и традициями местного населения, пополнение партии за счет его представителей. К 1932 году на территории УССР осталось 3 русскоязычных издания,... Читать далее

Як починався шахтарський Донбас

Вважається, що перше вугілля Донецького басейну в 1721 році знайшов в пониззі Сіверського Донця відомий російський рудознавець Григорій Капустін. Через декілька років петербурзька експедиція відкрила 115-сантиметровий шар кам’яного вугілля на стрімких схилах річки в районі сучасного міста Лисичанськ. Але ні тоді, ні на початку 1790-х років, коли командування Чорноморського флоту намагалося розпочати тут видобування вугілля, це родовище так і не почали розробляти. Становище змінив історичний указ російської імператриці Катерини ІІ від 14 листопада 1795 року «Об устроении литейного завода в Донецком уезде при речке Лугани и об учреждении ломки найденного в той стране каменного угля», який планувалося виконати на кошти,... Читать далее