Згідно з інформацією Головного управління статистики в Луганській області (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року) 91% жителів Луганської області вважають рідною російську мову й вільно нею володіють, з них 38% є росіянами за національністю та вважають російську мову рідною, 31% - представники інших національностей, але вказали у якості рідної російську мову, 22% - окрім рідної мови вільно володіє російською.

Національний природний парк «Святі Гори» було створено Указом Президента України від 13.02.1997 р. з метою збереження, поновлення та раціонального використання ландшафтів Донецького кряжа з типовими і унікальними природними комплексами, що мають природоохоронне, естетичне, наукове та оздоровче значення. Це сьомий національний парк в Україні і перший у східному регіоні країни. НПП «Святі Гори» створений на території Слов'янського і Краснолиманського районів і м.Святогірська. Загальна площа парку складає 40.589 га.

Артемівськ (до 1924 року Бахмут) - одне з найстаріших міст Донбасу. У 1571 році в письмових джерелах вперше згадується найбільша на Півдні Росії "Бахмутська сторожа". Річка Бахмут (Бахмутка) - притока Сіверського Донця.
В кінці 17 століття козак Ізюмського полку Бірюков виявив на берегах Бахмута поклади солі багатші, ніж на знаменитих Торських озерах. Услід за Бірюковим на Бахмут переселилися інші жителі Тора (Слов'янська). До 1701 число Бахмутський слобідки перевищило число жителів Тора. Дізнавшись про наявні тут багатих покладах солі, Петро I в 1701 році видав наказ побудувати на річці Бахмутка дерев'яну фортецю для захисту солеварень. Бахмутська фортеця стала найбільшою фортецею на південному кордоні Російської держави.

Гірник заснований в 1938 році як шахтарське містечко, розташований на західному схилі Донецького кряжу, на річці Вовчій, в 15км на північний схід від Селидове під назвою Соцмістечко. Поклади вугілля на території сучасного міста були виявлені в середині XIX століття. Саме освоєння та розробка вугільних родовищ в західній частині Донбасу пов'язано з виникненням міста. У зв'язку зі зрослими потребами країни в паливі в 1938 році розгорнулося швидкісне будівництво Курахівської групи шахт (№№40,42,43). Його очолили досвідчені шахтобудівники М.Токарєв, О.Бєлов, О.Хохлов.

Основними діючими особами Громадянської війни на Добропільщині були, звісно, червоноармійці та їх опоненти – білогвардійці. Встигли відмітитися тут і загони Української народної республіки в період австро-німецької інтервенції та боротьби за владу у 1918 р. Але, район сучасного Добропілля входив також у зону оперативних дій анархістів Н.Махно. Вперше анархізм в Гришин-Гуляйпольському районі дав про себе знати водночас із комунізмом, якщо не раніше. Деякі дослідники виру подій Революції 1917 р. і Громадянської війни 1918-1920 рр. користуються терміном «анархо-комунізм», натякаючи на спорідненість анархічних поглядів «головного анархісту усіх часів і народів» Н.Махно із комуністичними. Легендарний Батько ніколи не приховував своїх симпатій до комунізму і більшовиків. Щоправда, доля приготувала Нестору Івановичу низку неприємних сюрпризів від цих фаворитів…

Анадоль - село у Волноваському районі Донецької області (Україна).
Село засноване у 1826* році грецькими переселенцями з Туреччини. Ще до революції воно стало великим, на той час, населеним пунктом. У 1905 році селяни Анадолю збунтувалися проти непомірних податків. Урядника із загоном жандармів, які приїхали їх втихомирювати, зустріли киями. Влада жорстоко розправилися з селянами, багатьох заарештували і відправили в солдати. За роки Радянської влади село розрослося. Анадольскому сільському Раді народних депутатів підпорядковані невеликі села Лідині, Новоолексіївка і Полковий. У Анадолі знаходиться центральна садиба колгоспу імені Леніна - одного з найбільших у районі. За ним закріплені 5.398 гектарів сільськогосподарських угідь з них 3.788 гектарів орних земель.

Донбас - Донецький кам'яновугільний басейн утворився у затоках і лиманах давно неіснуючого моря. Це море займало всю східну половину Європейської Росії і західну Азіатської, розділяючись між ними суцільним масивом Уральського хребта і врізаючись на захід вузькою, сильно витягнутою Донецькою затокою у материк.
Як пам'ятники, давно зниклого моря, до нашої епохи збереглися порівняно невеликі резервуари, наповнені морською водою - Каспійське та Аральське моря.

Перші поселення у районі розташування міста Горлівка з'явилися на початку XVIII сторіччя, коли запорізькими козаками та збіглими селянами були засновані хутори уздовж річок Корсунь, Залізна та Кодима.
Для зміцнення кордонів Російської імперії царський уряд формує в другій половині XVIII сторіччя славяно-сербські поселенські полки, до складу яких входять серби, хорвати, словенці, що втекли від австрійського пригноблення, а також українські та російські селяни і козаки.
Полки поділялися на роти, які заснували окремі поселення на території сучасної Горлівки. У 1754 році виникає село Государев Байрак (тепер — територія міста).

Археологічні дослідження останніх років доводять, що Донецька область належить до тих регіонів України, які були заселені у давній старовині, починаючи з епохи палеоліту. Пізнішие тут жили з дебільше кочівники: скіфи, сармати, печеніги, половці та багато інших. Вченими-краєзнавцями доведено, що події, які відображуються в "Слові о полку Ігореві", відбувалися на території нашого краю.
Монголо-татарські завоювання у Східній Європі привели до великих політичних і демографічних змін. Під час підкорення Батиєм східно-європейських степів, їх уціліле населення було прикріплено до Золотої Орди.

У ХI столітті в степовій зоні поселяється українська людність. Проте цей процес виявився короткочасним. Після походів кримського хана Менглі-Гирея на Київ і в різні райони України в ХI сторіччі, мешканці степів повинні були відступати у захищеніші місця. Тому за Степовою Україною закріпилася назва - Дике поле.