Олександр Миколайович Алимов - видатний український вчений-економіст, ветеран Великої Вітчизняної війни, академік НАН України (відділення економіки, спеціальність – економіка промисловості), обраний 27.01.1973р.
Народився 30 вересня 1923р. в Донецьку у родині шахтаря. Батьки – Алимов Микола Васильович та Алимова Євдокія Макарівна. Дружина – Ольга Амосовна. Сини: Володимир (1948р. н.) та Сергій (1958р. н.), кандидати економічних наук.

Донбас, батьки, школа, суспільне середовище, активна участь у спортивному житті сформували в ньому основні риси гідної людини, які допомогли пройти важкий шлях у роки Великої Вітчизняної війни та у післявоєнний час, внести помітний вклад у розвиток економічної науки.
О.Алимов став курсантом Лепельского артилерійсько-мінометного училища. Пройшов складний - бойовий шлях командир взводу, батареї, дивізіону, заступник командира полку, командир 118-го мінометного полку 43-й армії. У запеклих боях з німецько-фашистськими загарбниками формувалася його воля, загартовувався характер. Командування не раз відзначало його високі якості: організованість, цілеспрямованість, наполегливість, відповідальне відношення до виконання завдання, уміння швидко оцінювати обстановку й приймати рішення.
Після закінчення війни Олександр Миколайович демобілізувався. Закінчив Всесоюзний заочний фінансовий інститут, одночасно працював начальником відділу кадрів «Облтрудрезервів», інженером виробничо-технічного відділу, старшим економістом, начальником сектора комбінату «Сталіншахтстрой».
В 1953 році зарахований до аспірантури Московського гірничого інституту, після її закінчення захистив кандидатську дисертацію. З 1957р. почалася його науково-організаторська й дослідницька діяльність у Донецьком науково-дослідному вугільному інституті начальником сектора та відділу. У квітні 1966р. О.М.Алимову присуджений учений ступінь доктора економічних наук, а у вересні 1966 р. – звання професора. В 1965р. стає директором-організатором Інституту економіко-промислових досліджень у складі Донецького наукового центра Академії наук України, де створив наукову школу, що підготувала нове покоління вчених-економістів для Донбасу, Придніпров'я й інших регіонів південно-сходу України. Під його керівництвом Донецьке відділення Інституту економіки за короткий час стало центром економічної думки в Донбасі, і в 1967 році було перетворено в Інститут економіки промисловості АН УРСР. Очолюючи зазначений Інститут, він безпосередньо бере участь у дослідженнях теоретичних та практичних проблем управління промисловим виробництвом. Вони пов'язані із широким використанням економіко-математичних методів і ЕОМ в економіці, знаходять застосування у вугільній, металургійній, хімічній, машинобудівній та інших галузях промисловості.
1973 році Президія АН України призначає О.М.Алимова головою Ради по вивченню продуктивних сил України (1973-1984), де почалася його науково-організаторська діяльність, спрямована на проведення комплексних досліджень, пов'язаних з оцінкою й прогнозуванням темпів і пропорцій розвитку й розміщення продуктивних сил по території країни у взаємозв'язку з охороною навколишнього середовища. Одночасно він очолює Наукову раду із проблем науково-технічного й соціально-економічного прогнозування при Президії АН УРСР і Держплані УРСР. Професор О.М.Алимов досліджує проблему розвитку ядерної енергетики й раціонального розміщення енергетичних об'єктів як з погляду народногосподарської ефективності, так і з позицій обліку комплексу природних факторів. Він займається організацією наукової розробки проблеми використання природних ресурсів Поліської низовини у зв'язку із проведеними великомасштабними осушувальними роботами. В 1976-1980 роках розробляється концепція охорони й раціонального використання земельних, водних і лісових ресурсів, у здійсненні комплексу заходів, спрямованих на підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, скорочення їх відводу для інших галузей народного господарства. Провадиться оцінка ефективності широкомасштабної меліорації земель і боротьби з ерозією ґрунтів, техніко-економічне й екологічне обґрунтування будівництва комплексу Дунай-Дніпро, більше ефективного використання малих рік, переходу промислових підприємств на безвідходні й маловідходні технології. У результаті великої роботи видається «Атлас природних умов і природних ресурсів Української РСР». Це унікальне видання картографічно відображає досягнення природничих наук по дослідженню природи України. Поряд з науково-дослідною діяльністю, О.М.Алимов успішно керує великими науковими колективами, проблемними, науковими й спеціалізованими радами й комісіями.
З 1984р., працюючи завідувачем відділом промислового потенціалу в Інституті економіки Національної академії наук України, він продовжує дослідження проблем розвитку системи економічної безпеки та промислового потенціалу України. Під його науковим керівництвом і при особистій участі опубліковано близько 550 робіт, серед них 9 індивідуальних та 39 колективних монографій. В наукову школу Олександра Миколайовича входить підготовлені під його керівництвом 25 кандидатів і 7 докторів економічних наук.
О.М.Алимов – доктор економічних наук, професор, академік Національної академії наук України (1973), академік Академії екологічних наук України (1992), академік Академії економічних наук, Заслужений діяч науки й техніки України (1997). На даний час працює у РВПС НАН України. Радник Голови Ради, завідувач відділу стратегічного потенціалу та макроекономічного аналізу.
Заслуги Олександра Миколайовича у Великій Вітчизняній війні і в розвитку економічної науки й виробництва відзначені багатьма орденами, медалями та іншими нагородами СРСР та України.

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України