Об этом международном теннисном матче знают и помнят немногие. И не потому, что он был незначительным и не интересным. Наоборот, его спортивное значение было огромным, а интерес к нему был, мягко говоря, большим и необычным. Накал этого соревнования был высоким, а околоспортивные страсти бушевали с небывалой энергией. Но в тогдашней спортивной прессе этот матч не освещался.

Да и сейчас по прошествии более двадцати семи лет с тех дней об этом теннисном матче мало что известно или почти неизвестно. Облако умалчивания ещё не рассеялось. А ведь не хочется, чтобы память о тех событиях ушла в небытие.

Восени 1941 р. територія Мар’їнського району була окупована німецькими військами. У Пречистівку німці прийшли 8-10 вересня, відтіснивши радянську армію на схід. Під час відступу біля села залишилося кілька наших воїнів для прикриття, але німецьким снайпером вони були убиті. Колгоспна молодь відшукала їхні тіла на полі, і вночі невеликою групкою на чолі з Кутовим Тарасом ми викопали могилу і поховали загиблих. Після визволення вони були переховані у братську могилу у центрі села.

Новостворений (м.Артемівськ, Донецької області) налічує біля двох тисяч писанок всіх історико-етнографічних районів України. Писанки відновлені з історичних джерел за традиційною технікою виконання .
Також є експонати різьбленого страусового яйця. Зберігаються зразки робіт майстрів народних ремесел Донецької та інших областей. Розвиваємо техніку роботи з керамікою.

Шахтарськ - невелике місто, розташоване в східній частині Донецької області. Межує з Торезом, Зугресом та Кіровським.
Територія - 50.990 км². До його складу увійшли селища Сердите, Стожковское, Контарне, Ольховчік, Олексієво-Орловка, Московське, дрібніші населені пункти - Гірське, Вікторія, Дорофієнко, Зарічне, Кищенко, Дубове, Лобанівка, Буруцький, Вінницьке, Чумаки.
Місто розташоване на південних схилах Донецького кряжу з яскраво вираженими горбистими рівнинами, підведеними над рівнем моря на 200 метрів, що дозволяє йому мати статус однієї з найвищих його точок.
Паливні ресурси представлені великими запасами кам'яного вугілля, широко поширені пісковики.

Триста п’ятдесят років тому за розпорядженням Запорізького кошу козаки поселилися в селі між глиняними горами. Кошовий наказав запорожцям «суворо стежити за перелазами турецько-татарської орди» та донськими козаками. Козаки облаштували тут зимівник. Початкова назва поселення невідома. Перші згадки про назву «Макарів яр» стосуються переселення у ці краї відставного козацького старшини Макара Безрідного. З ним пов’язують розвиток поселення. В ті часи, козаки знаходять тут поклади глини. Матеріалу, що ідеально підходить для створення посуду. Завдяки цьому селище стає відомим на всю країну і область війська Донського. Макаровоярівські горщики продаються на ярмарках у Таганрозі, Ростові, Новочеркаську, Каменській та Мітякінській станицях. За три горщики давали один пшениці. Процес створення горщика надзвичайно копіткий. Тут вправність рук і жодного шахрайства. Глина має 10 років пролежати під вітрими та дощами, потім її вимішують, формують глек на крузі, добу випалюють у пічі і ось, глек готовий.

Павлоград у вересні 2011 року буде святкувати своє 227–річчя.
В 1660 році Кошем Запорізьким на території сучасного Павлограда був зроблений перевіз через річку Вовчу. Саме тут проходив тайний козацький шлях на Кальмус і Кагальник.
На початку 1770 року відставний запорожець, військовий старшина Матвій Хижняк збудував зимовик, від якого пішли Матвіївські хутори, а далі слобода Матвіївка. Хижняк розпланував розташування слободи, виділив місце для церкви з дзвіницею, школою та шпиталем, призначив вулиці та місця для побудови будинків слобожан і запросив сімейний та осідлий народ селитися в слободі та влаштовуватись будинками і садибами.
У вересні 2009 року, з нагоди 225-річчя міста, в центрі Павлограда відкритий пам”ятник Матвію Хижняку, як засновнику міста.

Присвоїти  звання  Герой України  з  врученням ордена Держави БУБЦІ Сергію Назаровичу - олімпійському чемпіонові, багаторазовому чемпіонові  та  рекордсменові  світу у стрибках з жердиною,  члену виконкому Міжнародного олімпійського комітету, м.Донецьк.

У 1992 році Луганська міськрада прийняла ухвалу «Про герб міста Луганська». З метою відродження історичних традицій і напередодні 200-річчя міста, міська Рада народних депутатів вирішила гербом Луганська вважати його історичний герб, графічне та кольорове зображення якого виконується в повній відповідності з описом, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві міста Санкт-Петербург.
Зазвичай герби міст розроблялися за участю Департаменту геральдики. Герб Луганська первинно з'явився як герб літейнопушечного заводу, а після доопрацювання його колезьким асесором Першиним був представлений Міській думі як герб Луганська.

Ігор Володимирович Скрипник - Академік-секретар відділення математики НАН України, член-кореспондент АН УРСР (1979), дійсний член Академії наук НАН України (1985), доктор «honoris causa» Львівського університету (2003), доктор фізико-математичних наук (1972) , заслужений діяч науки і техніки України (1998), директор Інституту прикладної математики і механіки НАНУ.
Ігор Скрипник народився 13 листопада 1940 року в місті Жмеринка Вінницької області.
У 1959 році, закінчивши середню школу вступив на механіко-математичний факультет Львівського державного університету. Університетський курс освоїв за 3 роки і в 1962 році вступив до аспірантури на кафедру диференціальних рівнянь. У 1965 році, після закінчення аспірантури, захистив кандидатську дисертацію.

Документальний фільм про Донецьк «Юзівка – листи з «Дикого поля» демонструватиметься на кінофестивалі в Німеччині, повідомили УНІАН у мюнхенській кіностудії «Аппрофільм», яка зняла фільм.
43-й Міжнародний кінофестиваль – один з найпрестижніших у Німеччині – пройде з 27 жовтня по 1 листопада в м.Хоф (Баварія). На фестивалі представлено 130 художніх і документальних фільмів. 90-хвилинна картина «Юзівка – листи з «Дикого поля» увійшла в short list (першу десятку) у розділі «Документальне кіно». Режисер фільму – німецький документаліст Віола ШТЕФАН.