Герой Украины Шевченко

Ученый-механик, академик Национальной академии наук Украины (1995), заслуженный деятель науки и техники Украины (1991), лауреат Государственной премии Украины в области науки и техники (2003), Герой Украины (2006). Родился 5 января 1941 года в селе Подогородное Днепропетровского района Днепропетровской области. В 1962 году закончил механико-математический факультет Днепропетровского госуниверситета. После учебы в аспирантуре и защиты кандидатской диссертации (1966) работал ассистентом, а затем доцентом кафедры теоретической механики этого вуза. C 1968 года вся последующая деятельность Владимира Павловича связана с Донбассом. В Донецком государственном университете он заведовал кафедрой теоретической и прикладной механики, был деканом математического факультета, проректором, из учебной работы. А с 1986-го В.П.Шевченко... Читать далее

Алимов Александр Николаевич

Александр Николаевич Алимов – выдающийся украинский ученый-экономист, ветеран Великой Отечественной войны, академик НАН Украины (отделение экономики, специальность – экономика промышленности, избранн 27.01.1973). Родился 30 сентября 1923 года в Донецке в семье шахтера. Родители – Алимов Николай Васильевич и Алимова Евдокия Макаровна. Жена – Ольга Амосовна. Сыновья: Владимир (1948) и Сергей (1958), кандидаты экономических наук. Донбасс, родители, школа, общественная среда, активное участие, в спортивной жизни сформировали в нем основные черты достойного человека, которые помогли пройти тяжелый путь в годы Великой Отечественной войны и в послевоенное время, внести заметный вклад в развитие экономической науки. А.Алимов стал курсантом Лепельского артиллерийско-минометного училища. Прошел сложный... Читать далее

Сытник Константин Меркурьевич

Константин Меркурьевич Сытник – родился 3 июня 1926 года в городе Луганске. После окончания в 1949 году Луганского педагогического института им.Т.Г.Шевченко начал свою трудовую деятельность на должности ассистента этого института, а с 1950 года работает в Академии наук Украины (ныне Национальная академия наук), в которой прошел путь от аспиранта Института ботаники им.Н.Г.Холодного до его директора, от кандидата наук до академика. Первые свои шаги в ботанике — древней и необыкновенно доброй и красивой науки — он сделал с помощью  заведующего кафедры ботаники Луганского педагогического института Ф.К.Терещенко и профессора С.И.Лебедева, аспирантом которого он стал в Киеве. Читать далее

1991-й

Что удивляет, когда просматриваешь подшивки луганских газет пятнадцатилетней давности, так это отсутствие информации о новостройках. Если в конце восьмидесятых что-то еще вводилось в строй, а закладывалось достаточно много, то девяностые в этом отношении оставляют ощущение остановившегося времени. Спорят повсеместно Первый, случайно открытый номер «Нашей газеты» дает представление о разнице между девяносто первым годом и, скажем, годом восемьдесят восьмым. В начале января 1991 года газета спрашивала себя (и своих читателей): «Где дорога к храму?» Предлагала: «На государство надейся, а сам не плошай». А под рубрикой «Экономика и жизнь» в материале под названием «Жить по закону стоимости» на вопрос, почему же не... Читать далее

Геолог-тектоніст Чебаненко

Відомий український вчений геолог-тектоніст, доктор геолого-мінералогічних наук (1975), професор (1979), член-кореспондент АН УРСР (1979), академік НАН України (1982), Заслужений діяч науки й техніки України (1991), заступник директора Інституту геологічних наук АН УРСР (1972—1973, 1975—1978), завідувач відділу геотектоніки ІГН НАН України від 1978р. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992). Читать далее

Іван Дзюба. Творчість та боротьба

Іван Михайлович Дзюба – літературознавець, громадський і політичний діяч, академік Національної академії наук України (1992), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1991), Герой України (2001). Народився 26 липня 1931 р. у с.Миколаївка Волноваського району на Донеччині. Закінчив Донецький педагогічний інститут, а потім аспірантуру Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР. Працював у журналі «Вітчизна», видавництвах «Молодь», «Дніпро». Як літературний критик друкується з 1952 року. Широко відомі наукові праці І.М.Дзюби, а їх близько 400, у тому числі 14 монографій, присвячених найактуальнішим проблемам історії й нинішнього стану вітчизняної літератури та культури, відродження національної духовності українського народу. Вчений є автором таких книг, як... Читать далее

Фізик Шестопалов

Вчений у галузі теоретичної радіофізики, засновник харківської школи дифракції, академік Національної академії наук України (1979), доктор фізико-математичних наук (1962), професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР (1983), лауреат Державних премій СРСР і УРСР в галузі науки і техніки. Народився 23 січня 1923р. у м. Слов\’янськ Донецької області. Читать далее

Донецька складова української культури (Частина III)

У повоєнні роки Донбас, нарощуючи свій економічний потенціал, стає і потужним науковим центром. Однак не може похвалитися аналогічним зростанням культурної інфраструктури. Так, кількість театрів навіть зменшилася порівняно з довоєнним періодом: у Ворошиловградській області їх було 6 у 1940 р. і тільки 2 у 1966. Зате розширювалася мережа культурно-освітніх закладів, художніх та музичних училищ; заохочувано художню самодіяльність: у середині 70-х років у Донецькій області було понад 8 тисяч колективів художньої самодіяльності, у Луганській – 5,5 тисячі. Причому самодіяльна художня творчість меншою мірою, ніж професійна, втрачала своє національне обличчя. Читать далее

Теорії, затребовані практикою

До 100-річчя від дня народження академіка О.Н.Щербаня У березні 2006 р. наукова громадкість відзначила сторіччя від дня народження одного з фундаторів гірничої теплофізики і рудникової термодинаміки, доктора технічних наук академіка АН УРСР Олександра Назаровича Щербаня. Цікавими спогадами про вченого ділиться його донька Тетяна Олександрівна. Мабуть, зайве наголошувати, наскільки актуальними були і залишаються в нашій країні проблеми накопичення у вугільних шахтах метану і запобігання його вибухам. Саме ці питання упродовж багатьох років були предметом пильної дослідницької уваги О.Н.Щербаня. Вчений заклав наукові підвалини і розробив технічні засоби контролю, прогнозу й регулювання теплових умов у глибоких вугільних шахтах, а також винайшов термокаталітичні способи... Читать далее

Атрощенко Василь Іванович

Василь Іванович Атрощенко – український хімік-технолог, педагог. Доктор технічних наук (1945). Професор (1945). Академік АН УРСР (обрано 17 березня 1972 року). Герой Соціалістичної Праці (1971). Заслужений діяч науки УРСР (1958). Читать далее