pornfiles
, гость


Если вы на сайте впервые, то вы можете зарегистрироваться!

Вы забыли пароль?
Ресурсы портала
Кузнечное венчание
Наши опросы
Все и так хорошо.
Процветающий промышленный регион Украины.
Субъект федерации Украинской республики.
Независимое государство.
Субъект федерации РФ.
Наплевать.
Метки и теги
Читайте также

XML error in File: http://news.donbass.name/rss.xml

XML error: Undeclared entity error at line 12
{inform_sila_news}{inform_club}
Архив
Сентябрь 2017 (42)
Август 2017 (43)
Июль 2017 (34)
Июнь 2017 (40)
Май 2017 (68)
Апрель 2017 (40)


Все новости за 2014 год
 

Первомайськ - місто обласного значення в Луганській області.
До 1765 року в історичних джерелах відоме поселення Петромарьєвка, яке розташовувалося на річці Лугань.
У 1765 році одному з офіцерів Бахмутського гусарського полку, до складу якого входило 16 поселень, що називалися ротами, Катериною II на правах рангової дачі була виділена ділянка землі на нинішній території міста. До того вре­мени тут вже були поселення з числа збіглих селян. Новий хазяїн привіз з собою близько десятка кріпаків і назвав поселення своїм ім'ям - Олександрівкой.
Зручне місце поселення - ліс, річка, озера з великою кількістю риби і дичини, родюча земля, - сприяло швидкому заселенню місцевості, притягало нових поміщиків.
Сприятливий вплив на освоєння цих земель робила і порівняй­тільна близькість сіл: Калиновий, Долиновка (колишня Петроголеніщівка), що виникли ще до 1753 року.
А незабаром на території нинішнього Первомайська з'явилися і нові села - Петрівка, Васильєвка, Лаптівка, Кокиєвка. До цього періоду відноситься і поява перших селянських "ямок" і "мишоловок", кустарна розробка селянами, а потім і поміщиків найбільш доступних вугільних родовищ. Вже в 1872 році Петромарьєвським суспільством кам'яновугільної промисловості була побудована копальня, яка є старою вуглевидобувною предпри­ятием в цій місцевості, до складу якого входили 5 шахт: "Марія" (нині шахта ім.Менжинського), "Похила", "Волков", "Касаткін" і "Ернест".
Запаси вугілля в надрах тільки розвіданої частини обчислювалися дву­мя мільярдами пудів.
На Варваропольском ділянці "Ернест", на глибині 68 сажнів, добувалося до 25 тис. пудів в добу, на Петромарьєвском ділянці: шахті "Марія" (глибина 101 сажень) - 20 тис. пудів, на "Похилій" (глибина 95 сажнів) - 10 тис. пудів, на шахтах "Волков" (глибина 83 сажні) - 20 тис. пудів, "Касаткин" (глибина 43 сажні) - 15 тис. пудів.
Річна здатність копальні складала 15 млн. пудів в рік.
У 1890 році з'явилася перша шахта копальні Єлизавети поміщиків Соколова "Тетяна". Вона розташовувалася недалеко від станції Варваропольє (нині станція Первомайськ). Річна продуктивність її обчислювалася в 1 млн. пудів вугілля. А через 6 років почало здобич акціонерне товариство Варваропольских кам'яновугільних копалень бельгійських промишлеників. Спочатку це суспільство викупило у поміщика Четчикова шахти "Ганна" і "Олександр", а потім побудувало шахту "Праця".
У 1893 році фабрика перейшла у власність Э.А.Боссе і Р.Геннефельда, які перепрофілювали її в механічний завод, що пізніше дістав назву "Чавуноливарний і машинобудівний завод Геннефельда".
Він виготовляв підйомні парові лебідки, насоси, робив всякого роду чавунні відливання. Головним же профілем підприємства був ремонт усіх машин і їх частин. Завод обслуговував Алмазнянський, Марьєвський, Лисичанський і Славяносербський райони.
Штат тих, що служать і майстрових складався з 100 чоловік, для потреб котрих були побудовані один будинок і дві казарми. Завод мав своє відділення в селищі Лозовая-Павловка. Нині на цьому місці розташований електромеханічний завод ім. Карла Маркса.
У 1896 році акціонерне товариство Варваропольских кам'яновугільних ко­пій приступило до будівництва фабричного двору (пізніше ЦЭММ, нині - РМЗ).
Одночасно воно будувало цегляний завод на придбаній у поміщика Четчикова землі поблизу заводу Геннефельда.
Дещо пізніше з'явився ще один цегляний завод в районі фабричного двору, на якому велися розробки вапняних, кам'яних і піщаних кар'єрів. У них 24 робітників щорічно добували понад 2.000 куб. сажнів вапняку. З 1910 по 1917 роки кар'єри були здані в оренду Іванівському гірничопромисловому товариству.
З розвитком промисловості, природно, ріс і пролетаріат Петромарьєвського і Варваропольского копалень. Відомо, що їх робітники і селяни брали активну участь в революції 1905 року.
У 1910 році почалось будівництво шахти "Магдалина"(пізніше шахта им.Крупской). Цьому ж суспільству належала і шахта №6. На той час тут діяли 80 коксових печей системи "Коппе", електростанція з паровою машиною потужністю в 300 л.с. і механічна сортувальна. Трохи пізніше на Петромарьевском копальні були побудовані механічна мас­терская і електростанція.
У 1911 році Петромарьєвське і Варваропольске суспільства об'єднались в одно - "Суспільство Петромарьевских і Варваропольских об'єднаних кам'яновугільних копалень", що дістало скорочену назву "Петроварко". У 1914 році суспільство побудувало шахти "Альберт" і №3 в Сокологоровці.
Окрім цих копалень, на території міста були ще рудни­ки Данилова і Глазунова.
Усі шахти були сполучені під'їзною залізничною лінією із станцією Попасная, а "Ернест" - із станцією Варварополье.
Проте розвиток вугільної промисловості в регіоні вимагав і раз­вития обслуговуючих підприємств. А тому в Південно-східній частині міста, на березі ріки Лугань, зводяться дерев'яні будівлі паперової фабрики спадкоємців Тьер(незабаром її придбав російський фабрикант Макеев, при якому було побудовано декілька цехів з природного каменю). Підприємство виготовляло в основному сірий обгортковий папір, в якості сировини використовуючи житню солому і зношені тканини, що збираються в довколишніх селах.
Промисловість на території сучасного Первомайска розвивалася дуже швидко. У 1912 році тут вже було 10 шахт, які давали 34 млн. пудів вугілля в рік, чавунно-механічний завод, механічні майстерні, 2 элек­тростанции, вапняний кар'єр, 80 коксових печей продуктивністю 500 пудів кожна. Більшість шахт входили до складу "Суспільства Петромарьєвських і Варваропольских об'єднаних кам'яновугільних копалень", а робітники поселениястали називатися Петромарьєвкой. З розвитком промисловості про­виходила і концентрація робочого класу.
У 1912 році на шахтах і предприя­тиях вже працювало близько 3.000 робітників, а населення налічувало близько 5.000 чоловік. Тому знову стали з'являтися нові робочі поселення (Петромарьєвського, Варваропольского і Єлизавети копалень (Сокологоровського), а також шахт "Магдалина" і "Альберт").
Всього в цих п'яти селищах були у той час 312 будинки і 25 казарм.
Напередодні Першої світової війни Первомайськ займав порівняно велику територію, на якій було розташовано декілька небіль­ших шахтних селищ з населенням близько 8.000 чоловік
Ці поселення мали чотири офіційні адреси: селище Петромарьєвка, сіла Олександрівка, Васильївка, Варваропольє. Усі вони входили в Петроголенищевскую волость Славяносербського повіту Єкатеринославськой губернії.
До революції в Петромарьевке була одна лікарня на 15 ліжок, в кото­рій працювали один лікар, два фельдшери і дві сестри милосердя; дві на­чальные школи - одна в селищі шахти "Марія" на 70 учнів, а друга - недалеко від шахти "Тетяна", в якій навчалися 50 дітей.
Після скидання самодержавства в лютому 1917 року, политичес­кая активність трудящих краї значно посилилася. Большевистс­кая група з 42 чоловік вийшла з підпілля, проводилися масові мі­тинги. У кінці жовтня Марьєвська районна рада робочих депутатів прийняла рішення узяти владу у свої руки.
Перший революційний комітет міста, створений відразу після лютневої революції, очолив чорноморський моряк, комуніст Максим, колишній житель села Калиновий, а першим секретарем ревкома став Мойсей Опанасович Ковбаса. Через два дні після Жовтневої революції з пролетарських дружин була створена робоча міліція. В цей час район­ный рада робочих і солдатських депутатів знаходилася в Марьєвці, а волос­тной сільрада  в Петроголенищівці.
На початку 1918 року селяни сіл Олександрівка, Васильєвка, Сокологоровка розділили землю поміщиків. Але перехід до мирного будівництва був дуже складним: велика половина шахт була затоплена, устаткування промислових підприємств - розграбоване.
У березні 1920 року об'єднане рудоуправління "Петроварвары" було перейменоване в Першотравневе, а селище Петромарьєвка - в Первомайськ. Долаючи труднощі, первомайці змогли все-таки успішно відновити своє господарство. Вже в 1922 році були відновлені електростанція, коксові печі, ливарний цех, центральні ремонтні майстрові рудоуправління. Почав давати продукцію чавунно-механічний завод. Увійшли до ладу тих, що діють і шахт. За IV квартал цього року вони видали 2.503 тисяч пудів вугілля, а в I кварталі 1923 року - 2.726 тисяч пудів.
За ініціативою комсомольців в 1924 році були побудовані робочі клуби ім. Коваленко і Менжинского. У 1938 році Указом Президії Верховної Ради УРСР Первомайск був перетворений в місто районного підпорядкування. Реконструйовані і знову побудовані шахти були оснащені новітньою високопродуктивною технікою і щодня стали видавати на-гора по 4.062 тонни вугілля проти 620 тонни в 1923 році.
До 1939 року населення міста збільшилося до 30.000 чоловік. Працювали 23 магазини, десятки рундуків і торгових наметів, 4 ательє, 9 взуттєвих майстерень, 6 перукарень, 9 їдалень, ресторанів і кафе, декілька лікарень, 2 амбу­латории, аптека, поліклініка, 8 пунктів охорони здоров'я на підприємствах, пологовий будинок, в яких працювали 15 лікарів і 72 фельдшери і медсестри.
Перед Великою Вітчизняною війною в Первомайське працювало 11 загальноосвітніх шкіл, у тому числі 5 - середніх, 3 - семирічних, 2 - початкових і одна школа робочої молоді. У них навчалися 5,5 тисяч чоловік, працювали 165 учителів. Для дітей дошкільного віку в 1940 році в місті були 4 дитячі садки і дитячі ясла. Збільшилося і число установ культури: до послуг первомайцев  було 5 профспілкових клубів, 6 бібліотек, 6 стаціонарних кіноустановок, 2 спортзали, 6 спортмайданчиків, стадіон. Проте віроломний напад фашистської Німеччини перервав мирне життя первомайцев.  У перші дні війни сотні жителів міста добровільно вступили в ряди Радянської Армії. За відвагу і мужність, проявлені у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, більше 5 тис. жителів міста було нагороджено орденами і медалями СРСР. За подвиги у боях за Батьківщину семеро первомайцам Лопачу Н.П., Федоричеву Н.Ф., Чернопятко И.Д., Болото П.О., Черкасову А.И., Миокову Н.Д, Зинченко В.Н. - було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу.
Первомайськ вважається батьківщиною вугільного комбайна. Велику роль в механізації шахтарської праці зіграли винахідники Олексій Іванович Бахмутський та Микола Абрамович Чихачьов. Головний механік першотравневого рудоуправління О.И.Бахмутський запропонував встановити на врубовій машині другий бар, який давав можливість підрізувати пласт згори. У 1931 році були вирішені основні питання конструкції нового комбайна. А навесні 1932 року його виготовили механічні майстерні першотравневого рудоуправління. У серпні комбайн спустили в шахту "Альберт", де він успішно пройшов 12 погонних метрів, навантаживши 25 вагонеток вугілля. Машина Бахмутського виявилася найбільш перспективною із запропонованих до I тому часу конструкцій радянських углеагрегатов. Він замінив роботу 20 робітників, за годину нарубывая 20 тонн вугілля. Основні вузли комбайна Бахмутского використовуються і в сучасній техніці. А трохи пізніше, в 1934 році, енергетик тресту "Первомайськвуголь" М.А.Чихачьов запропонував конструкцію гірського комбайна для проходження підготовчих вироблень. Спочатку випробування цієї машини проходило в одному з кар'єрів ЦЭММ, а після удосконалення в одній з лисичанських шахт.
За ці винаходи О.И.Бахмутський був нагороджений орденом Леніна, а М.А.Чихачьов - орденом Трудового Червоного Прапора.
Первомайці гордяться заслугами своїх земляків: кавалерами орденів Слави 3-х ступенєй Петром Івановичем Малеевим, Георгієм Павловичем Писаревиым, Миколою Йосиповичем Чудновцом, всесвітньо відомим письменником Борисом Горбатовим та багатьма сотнями тих, хто своїми працею приносив славу рідному місту, у військове лихоліття і в мирні будні знаходив місце для подвигу.
Населення Первомайська складає 80,7 тыс мешканців.
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в населенні міста були присутніми наступні етнічні групи: українці - 65,9%, росіяни - 27,3%, білоруси - 1,1%.

Євгеній Лавриненко (dN)

     Комментариев оставлено: (1)    Просмотров: 1532

Поделиться материалом :

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Комментарии к новости:

Комментарий оставил:  Pervomaisk,10 апреля 2014 09:13
Регистрация: --, Комментариев: 0, Публикаций: 0
Что-бы пожаловаться на этот комментарий необходимо зарегистрироваться!
НЕ ГОСУДАРСТВО

«Украина – это даже
не государство!»
Владимир Путин

Украина - не государство,
А Шевченко поэт – не поэт,
Если так рассуждает барство -
То и чести у барства нет.

Барство это - Владимир Путин,
Раздающий по горсти газ.
Путин, газ и Москва по сути -
Это класс, но с отрывом от масс.

Соловьев, Жириновский, Затулин -
Затуляют Россию от зла,
Но мне Киев - не зло и не дуля,
Украина – мне мать и семья.

Не кромсайте семью на части,
Не делите в Москве и в Крыму,
Власти, власти бубновой масти,
Не рубите семью на корню.

Евтушенко о государстве,
"На" Россию прислал письмо,
Я читал его, как лекарство,
Но судьбу изменить, не дано.

Я искал в том письме ответа,
На вопросы: «Зачем?», «Почему?»,
Но поэт, как и все поэты,
Углубился опять в старину:

«Ненька предков моих - Украина,
Во Днепре окрестившая Русь,
Неужели ты будешь руина?
Я боюсь за тебя и молюсь»


Я не гений и не Евгений,
Но фамилия Сало моя,
Если я полтавчанин древний,
То издревле мне Киев - родня.

Где сегодня дымят покрышки,
Где горит, как Помпея, Майдан,
Земляки мои, братья, сынишки,
Кровь и пули - не пиво с тарань!

Не решайте судьбу насильно,
Не стреляйте в заблудших врагов,
Чужаком быть в стране обидно,
Но позорно вдвойне дураком.

Золотая Орда… Бандеры...
Что за ярость в ученых умах?!
На обломках ушедшей эры,
Мы опять раздуваем страх!

Политологи - идеологи,
В суматохе летящих дней,
Вы обязаны делать подвиги,
А не сталкивать лбами людей.

Болтология, как онкология,
Запустила программу блиц,
Украина, Россия, Монголия…
Треп сегодня не знает границ.

А ведь все мы обычные люди,
И с одной и с другой стороны,
Тот, кто первый без сердца судит,
Он же первый и враг для страны.


Не судите не русских строго,
Россияне не меньше грешны.
Нет ошибок лишь только у Бога,
Перед Богом мы все равны.

Москва 21.02.2014 год
Группа: Гости, ICQ: --  

Другие новости по теме:

Информация

Для Вас работает elf © 2008-2016
Использование материалов ресурса в образовательных целях (для рефератов, сочинений и т.п.) - приветствуется.
Для средств массовой информации, в том числе электронных, использование материалов с пометкой dN - только с письменного разрешения редакции.