Історія Донецької області почала формуватися в смутний для України час - час революцій і громадянської війни, коли одна влада змінювала іншу.
27 лютого 1917г. загальний страйк в Петрограді переріс в озброєне повстання. 2 березня 1917г. Микола II відрікся від престолу. Одночасно були створені Рада робочих і солдатських депутатів і Тимчасовий комітет Державної думи, який сформував уряд.
На місцях виникли так звані суспільні виконавські комітети. Такий діяв в Маріуполі під головуванням члена I Державної Думи М.Е.Земцова. У Бахмуте суспільний виконком очолив комісар Р.І.Желінській. Саме ці комітети після скидання самодержавства виявилися головними носіями влади на місцях. Сформований Тимчасовий уряд не зумів або не захотів спертися на них, передавши місцеву владу спеціально створеному інституту комісарів. У квітні вийшов циркуляр, в якому прямо мовилося, що губернському комісарові привласнюються права і обов'язки колишніх губернаторів.
У Екатерінославле приступив до своїх обов'язків губернський комісар Гесберг.
Нова влада спочатку не викликала довіри, а соціальна диференціація суспільства і загострення політичної боротьби вели до поляризації сил між лівими і правими флангами, поступово підсилюючи головних опонентів Тимчасового уряду - Ради. Наростання загальнонаціональної кризи привів до нової революції і переходу влади в руки Рад.
Промисловий Донбас привертав своїм економічним потенціалом. І саме тут, де була сконцентрована велика частина робочих України, більшовики спочатку отримали найбільшу підтримку. Враховуючи економічний і стратегічний чинники 5 лютого 1919г. Раднарком УРСР створює своїм декретом з Бахмутського і Славяносербського повітів Екатерінославськой губернії тимчасову адміністративну одиницю - Донецьку губернію, без чітко певного центру.
Відразу услід за створенням Донецької губернії на тому, що пройшов 18 березня 1919г. у Слов'янську I губернському з'їзді рад був вибраний центральний місцевий орган управління - Донецький губернський виконком ради робочих, селянських, червоноармійських і козачих депутатів. Для керівництва окремими галузями управління було утворено 14 відділів.
Донгубісполком був найвищим органом влади в губернії. У його завдання входило: загальне керівництво роботою всіх відділів, адміністративне розділення території губернії, встановлення загальнийгубернських податків і повинностей, затвердження кошторисів і грошових асигнувань, призначення і зсув всіх завідувачок губернськими відділами. Паралельно з Донгубісполкомом тимчасово був створений Донецький губернський революційний комітет, покликаний контролювати революційний рух на зайнятій радами території. На засіданні Донгубревкома від 26 квітня 1920г. відбулося призначення завідувачок відділами губернського виконкому, була вибрана президія у складі 5 чоловік. Головою був вибраний тов.
Артем (Сергєєв Ф.А.).

Донецьк