, гость


Если вы на сайте впервые, то вы можете зарегистрироваться!

Вы забыли пароль?
Ресурсы портала
Кузнечное венчание
Наши опросы
Как и любой другой регион на планете.
Край тружеников.
Бандитские трущобы.
Очень самобытный регион.
Задворки Украины.
Российская часть украинских территорий.
А что это?
Выскажусь на форуме.
Метки и теги
Читайте также

XML error in File: http://news.donbass.name/rss.xml

XML error: Undeclared entity error at line 12
{inform_sila_news}{inform_club}
Архив
Ноябрь 2017 (8)
Октябрь 2017 (36)
Сентябрь 2017 (65)
Август 2017 (43)
Июль 2017 (35)
Июнь 2017 (40)


Все новости за 2014 год
Сортировать статьи по: дате | популярности | посещаемости | комментариям | алфавиту
Рейтинг: 

вытянутая холмистая возвышенность или плоскогорье. Характеризуется скруглёнными очертаниями вершин и гребней. Как правило кряжи являются разрушенными остатками древних гор.

По толковому словарю В.И.Даля:
КРЯЖ - м. материк, противопол. остров; | твердая, отдельная часть чего-либо, составляющая по себе целое. кряж дерева, бревно, брус, колода, толстое голомя, отрубок, чурбан; кряж пчел, колода, пень, дупло, долбленый улей; | ловушка на крупного зверя, настороженная колода. | о ЧЕЛОВЕКе крепыш, здоровяк. | кряж гор. гряда, хребет, цепь, связный порядок одного напластовзнья; толстый слой, однородный пласт, слань земной толщи; | материк, нерушеная земля, под насыпью или наносом, целик. | степной кряж, венец, верхняя окраина уступа, низменности или полоев, речных берегов. | сухое, непаханое место, полоса, местами крестьяне делят землю наперед на три кряжи: лучшую, среднюю и худшую землю, и дают, для уравненья в качестве, по паю или по жеребью в каждом кряже. | кур. грубый холст. кряжик сандального дерева. кряжища горный перешел поперек реки, на нем и перекат. черненько, маленько, а кряж поворотит? блоха. кряжый и кряжевой, к кряжу относящ. кряжистый, толстый, твердый и крепкий, кряжу подобный. кряэкеватый, то же, в меньшей степени. кряжевик м. кряжистый человек, лошадь. кряжевина ж. свилеватый отрубок дерева, который не колется; кряжевинный, к кряжевине относящ. кряжина об. кряж. кряжье ср. собират. кряжи леса.

Оставить комментарий: (0)    Просмотров: 4222   
Рейтинг: 
0
Памяти погибших заложников Несколько лет назад "Журнал о металле" (Донецк) заинтересовался искусством работами медальеров. Редакция проделала немалую работу по поиску информации в этом направлении. В результате в №4 была опубликована статья "Медальеры", в которой основным героем стал медальер из Мариуполя Юрий Шевяков. Художника-медальера при написании статьи найти не удалось, но статья сделала свое дело!
Некоторые факты статьи оказались ошибочны и... георй сам нашел редакцию!
Настоящая статья изначально была републикацией статьи медальеры. Но благодаря контакту с Юрием Шевяковым оставит только достоверные фрагменты первопубликации и, надеемся, прояснит все возможные неточности, которые уже могли быть достаточно широко растиражированы.

Оставить комментарий: (0)    Просмотров: 2845   
Рейтинг: 
0

Володимир Іванович АрхаровРадянський фізик, академік АН УРСР (1965).
Володимир Іванович Архаров народився 14(27) лютого 1907 року в Одесі в сім'ї військового лікаря. Його батько мав селянські корені, мати - з дворян.
У 1924 році В.І.Архаров закінчив Нижегородський індустріальний технікум за спеціальністю «Технік з теплотехніки». З осені 1925 року він розпочав навчання на фізико-технічному відділенні Нижегородського університету, звідки перевівся (1928) на фізико-механічний факультет Ленінградського політехнічного інституту, який закінчив у 1931 році, отримавши спеціальність інженера-фізика. Навчання в інституті він успішно поєднував з науковою роботою в одній з лабораторій Ленінградського фізико-технічного інституту, де пройшов шлях від препаратора (1928) до старшого інженера (1932).
У 1932 році В.І.Архаров був включений в штат створюваного в Свердловську Уральського фізико-технічного інституту. З 1934 до осені 1936 року він працював в Горьківському фізико-технічному інституті, а з осені 1938 року - в Уральському фізико-технічному інституті, перетвореному потім до Інституту фізики металів. Тут він почав зі старшого наукового співробітника лабораторії дифузії, а пізніше став завідувачем цієї лабораторії (1941). У 1938 році В.І.Архаров отримав вчену ступінь кандидата наук (без захисту дисертації), в 1945 році захистив докторську дисертацію, в 1946-м затверджений у вченому званні професора. За сумісництвом Володимир Іванович займався педагогічною роботою: був асистентом кафедри експериментальної фізики в Ленінградському фізико-механічному інституті (1931-1934), доцентом в Горьківському університеті (1934-1936), доцентом, а потім завідувачем кафедрою загальної фізики в Свердловському педагогічному інституті (1938-1941, 1943, 1946, 1947).
Володимир Іванович Архаров був вихованцем відомої наукової школи академіка Абрама Федоровича Йоффе, що дала цілу плеяду великих вчених, які відіграли вирішальну роль у розвитку радянської фізики та зміцненні обороноздатності країни.
Основні праці присвячені фізиці твердого тіла, металофізики, фізичного матеріалознавства. Вчений досліджував механізми структурних змін у твердих тілах. Ввів уявлення про колективні елементарних актах і про естафетної передачу активації при дифузії та рекристалізації, а також про квазіравновесной неоднорідності твердих тіл і про міжкристалітної внутрішньої адсорбції розчинених компонентів і домішок. Показав можливість кластерного механізму реакційної дифузії шляхом кооперативних структурних перебудов в шарах продуктів реакції. Побудував структурну картину процесу газової корозії. Розробив нові методи захисту металів від зносу і корозії: газове хромування, карбідізація електролітичних хромових покриттів, композитні електролітичні покриття. Вивчав механізм мартенситних перетворень, природу перегріву сталі та виникнення специфічних видів її зламу, механізм флокенообразованія в сталі. Виявив явища конкуренції адсорбційно активних домішок у сплавах.
У 1965 році Володимир Іванович Архаров, один з провідних радянських фахівців з фізичного матеріалознавства, був обраний дійсним членом Академії наук Української РСР. Незабаром він переїжджає в Донецьк, де створює лабораторію в Донецькому фізико-технічному інституті і кафедру рентгенометаллофізікі в Донецькому державному університеті (1966-1979 - професор ДонДУ). З 1975 - завідував відділом Донецького інституту проблем матеріалознавства АН УРСР.
Людина яскравого творчого обдарування, блискучий вчений, один з організаторів фізичної науки на Україні і творців Донецького наукового центру. Його дослідження сприяли розвитку в Донецькому регіоні нових, перспективних напрямів науки.
Архаров Володимир Іванович був також відомий як цінитель і збирач творів живопису, співробітничав у цьому питанні з Донецьким обласним художнім музеєм, якому подарував ряд цінних експонатів.
Помер Володимир Іванович Архаров у 1997 році.
* * *
До 100-річчя вченого у Донецьку, в Донецькому фізико-технічному інституті, була проведена міжнародна наукова конференція, куди з'їхалися колишні учні, послідовники Архарова, з України, Казахстану, Росії, Білорусії. Донецький обласний художній музей відкрив до цієї дати спеціальну виставку.
Дочка Ірина Володимирівна Архарова (лауреат Державної премії Ради міністрів СРСР, архітектор), написала книгу про батька - «Шлях вченого», передмову до якої написав президент НАН України Борис Євгенович Патон.

Переклад з російської - Євген Лавриненко (dN)

Оставить комментарий: (0)    Просмотров: 3192   

Для Вас работает elf © 2008-2016
Использование материалов ресурса в образовательных целях (для рефератов, сочинений и т.п.) - приветствуется.
Для средств массовой информации, в том числе электронных, использование материалов с пометкой dN - только с письменного разрешения редакции.