Юрій Йосипович Богатиков - співак, баритон, лауреат Міжнародного конкурсу «Золотий Орфей» (Софія, 1969), Народний артист СРСР (1985).
Юрій Богатиковародився 29 лютого 1932 року в місті Єнакієво. Дитинство провів у місті Слов'янську. У війну Юра з батьками та сестрами були евакуйовані до Бухари. Після війни сім'я Богатикова переїхала до Харкова.
У 1946 році Юрій вступив до Харківського ремісничого училища зв'язку. У 1947 році після закінчення училища працював механіком з ремонту апаратури харківського телеграфу, співав у самодіяльності і був направлений на навчання до Харківського музичного училища, звідки його призвали на військову службу.
У період служби у Військово-морському флоті став солістом ансамблю пісні і танцю Тихоокеанського флоту, де визначилось остаточно покликання Юрія Богатикова - пісня. Після закінчення служби на флоті Юрій Богатиков повернувся на харківський телеграф, де продовжив працювати механіком і одночасно вчитися у харківському музичному училищі. Після закінчення училища в 1959 році працював у театрі музичної комедії, потім солістом шахтарського ансамблю пісні і танцю "Донбас".
З 1960 по 1974 роки був солістом Харківської та Луганської філармоній. У його репертуарі панували громадянські, патріотичні пісні. Часто співав для шахтарів, був удостоєний звань "Заслужений шахтар" і "Почесний громадянин міста Слов'янська".
З однаковою легкістю Юрій Богатиков міг виконувати пісні в різних регістрах і діапазонах. Перший виступ Юрія Богатикова на телебаченні відбулося в 1969 у святковому концерті до Дня шахтаря, де він виконав пісню «Спят курганы темные» Микити Богословського на вірші Бориса Ласкіна.
У 1967 році Богатиков отримав диплом I ступеня як переможець конкурсу вокалістів на фестивалі молоді України і став лауреатом премії імені "Молодої гвардії". У 1968 році на фестивалі естрадної пісні в Берліні Богатиков став володарем головного призу, а в 1969 році на фестивалі "Золотий Орфей" в Болгарії - срібної медалі.
У 1972 на творчому вечорі Богословського Юрій Богатиков вже виступав з піснею, спеціально для нього написаної композитором, «Давно не бывал я в Донбассе», що стала візитною карткою співака. Сувора, непомітна манера виконання, соковитий голос залучили композиторів до цього співакові, і багато хто почав писати пісні спеціально для нього. Він був першим виконавцем пісень: «Весна сорок пятого года» І.Лученка, «Усталая подлодка» О.Пахмутової, ««Не плачь, девчонка» В.Шаїнського, «Не остуди свое сердце, сынок» В.Мигулі та іншіх.
В строгий ряд цивільних пісень співак органічно вплітав жартівливі. В останні роки все більше розширював жанрові рамки свого репертуару, включав до нього народні пісні (українські та російські), класичні романси. Виступатв з великими оркестрами і, крім Оркестру радіо та телебачення, часто виступав з Оркестром народних інструментів під керуванням М.Некрасова.
Протягом 16 років (1970-1986) Юрій Богатиков був членом художньої ради по естраді при міністерстві культури СРСР. З 1974 до 1992 роки Богатиков - соліст Кримської державної філармонії, а з 1992 року обіймав посаду художній керівник філармонії по проведенню фестивалів і спецзаходів. Він отримав звання "Почесний громадянин Ялти" та "Почесний кримчанин".
Богатиков - Заслужений артист України (1968), Народний артист України (1973), Народний артист СРСР (1983), повний кавалер 3-х орденів "За заслуги" України, нагороджений російським "Орденом Дружби".
Юрій Йосипович Богатиков помер 8 грудня 2002 року.

Переклад з російської Євген Лавриненко (dN)