Леонід Михайлович Литвиненко (1921-1983) - український хімік-органік, Академік АН УРСР.
Народився 12 січня 1921 року в місті Таганрог (Ростовська область).
У 1939 році вступив до Ленінградського індустріальний інституту.
В 1941-му був призваний у діючу армію, одержав важке поранення на фронті, був демобілізований.
У 1942 році Літвтненко надходить в Український об'єднаний університет (м.Харків), хімічний факультет якого закінчив у 1947 році.
З 1947 по 1950 рік - аспірант Харківського державного університету за спеціальністю "Органічна хімія". Кандидат хімічних наук (1951), доктор хімічних наук (1962), професор (1962).
З 1950 року - Асистент, доцент (1952-1959), завідувач кафедри (1959-1965) органічного каталізу і кінетики ХДУ.
У 1964 році Литвиненко Л.М., за дорученням Президії АН УРСР, приступив до організації хімічного інституту АН УРСР у м.Донецьку.
Спочатку - це сектор хімії при фізико-технічному інституті АН УРСР, потім - Донецьке відділення фізико-органічної хімії Інституту фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського АН УРСР, та з 1975 року - Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії АН УРСР, якому після смерті Леоніда Михайловича надано його ім'я.
У 1965 році Леонід Михайлович Литвиненко призначений першим ректором університету, утвореного в Донецьку на базі педінституту. У цьому ж році його обирають дійсним членом АН УРСР. Л.М.Литвиненко був першим головою Донецького наукового центру АН УРСР.
У 1965 році відкриває і очолює (1965-1968) кафедру органічної хімії, професором якої він залишався до кінця свого життя.
Основні наукові роботи присвячені вивченню структури і реакційної здатності органічних сполук, механізмів хімічних реакцій і органічного каталізу.
Відкрив явище підвищеної провідності електронних ефектів в органічних молекулах - позитивний ефект містковій (1954).
Вивчав кінетику та механізм реакцій нуклеофільного заміщення у ненасичених атомів вуглецю, сірки, фосфору.
Вивчив механізм дії органічних каталізаторів у процесах ацільного переносу, в тому числі особливості нуклеофільного каталізу в неводних середовищі, сформулював закономірності біфункціональних фільтр, відкрив кісненуклеофільній і фотоіндукційній каталіз.
Помер 26 жовтня 1983 року у місті Донецьку.

Переклад з російської Євген Лавриненко (dN)