Уляна Матвіївна Громова народилася 3 січня 1924 в селищі Первомайка Краснодонського району. У сім'ї було п'ятеро дітей, Уля - наймолодша. Батько, Матвій Максимович, часто розповідав дітям про славу російської зброї, про знаменитий воєначальник, про колишні боях і походах, виховуючи в дітях гордість за свій народ і свою Батьківщину. Мати, Матрона Савельївна, знала багато пісень, билин, була справжньою народною сказітельніцей.
    У 1932 році Уляна пішла в перший клас Первомайської школи №6. Вчилася відмінно, переходила з класу в клас з похвальною грамотою. "Громова по праву считается лучшей ученицей класса и школы, - розповідав колишній директор СШ №6 І.А.Шкреба. - Конечно, у нее прекрасные способности, высокое развитие, но главная роль принадлежит труду - упорному и систематическому. Она учится с душой, интересом. Благодаря этому знания у Громовой шире, понимание явлений глубже, нежели у многих ее соучеников".
    Уляна дуже багато читала, була палкою прихильницею М.Ю.Лермонтова і Т.Г.Шевченко, О.М.Горького і Джека Лондона. Вела щоденник, куди вносила сподобалися їй виразу з тільки що прочитаних книг.
    У 1939 році Громову обрали членом учкома. У березні 1940 року вона вступила до лав ВЛКСМ. З перших комсомольським дорученням - вожата в піонерському загоні - вона успішно впоралася. Ретельно готувалася до кожного збору, робила вирізки з газет і журналів, підбирала дитячі вірші й оповідання.
    Уляна була десятикласниця, коли почалася Велика Вітчизняна війна. До цього часу, як згадував І.А.Шкреба, "у нее уже сложились твердые понятия о долге, чести, нравственности. Это волевая натура". Її відрізняло чудове почуття дружби, колективізму. Разом зі своїми однолітками Уля працювала на колгоспних полях, доглядала за пораненими у шпиталі. У 1942 році закінчила школу.
    У період окупації Анатолій Попов та Уляна Громова організували в селищі Первомайка патріотичну групу молоді, яка увійшла до складу "Молодої гвардії". Громову обирають членом штабу підпільної комсомольської організації. Вона бере активну участь у підготовці бойових операцій молодогвардійців, поширює листівки, збирає медикаменти, веде роботу серед населення, агітуючи краснодонців зривати плани окупантів щодо постачання продуктів, з вербування молоді до Німеччини.
    Напередодні 25-ї річниці Великого Жовтня разом з Анатолієм Поповим Уляна вивісила червоний прапор на трубі шахти №1-біс.
   Уляна Громова була рішучою, відважної підпільницею, відрізнялася твердістю переконань, умінням вселити впевненість в інших. Ці якості з особливою силою проявилися в самий трагічний період її життя, коли в січні 1943 року вона потрапила в фашистські катівні. Як згадує мати Валерії Борц, Марія Андріївна, Уляна і в камері переконливо говорила про боротьбу: "Надо в любых условиях, в любой обстановке не сгибаться, а находить выход и бороться. Мы в данных условиях тоже можем бороться, только надо быть решительней и организованней ".
    З гідністю тримала себе Уляна Громова на допитах, відмовившись давати будь-які свідчення про діяльність підпільників.
    "...Ульяну Громову подвешивали за волосы, вырезали на спине пятиконечную звезду, отрезали грудь, прижигали тело каленым железом и раны посыпали солью, сажали на раскаленную плиту. Пытки продолжались долго и беспощадно, но она молчала. Когда, после очередных избиений, следователь Черенков спросил Ульяну, почему она держит себя так вызывающе, девушка ответила: "Не для того я вступила в организацию, чтобы потом просить у вас прощения; жалею только об одном, что мало мы успели сделать! Но ничего, быть может, нас еще успеет вызволить Красная Армия!.."

З книги А.Ф.Гордєєва "Подвиг во имя жизни"
    Після жорстоких тортур 16 січня 1943 її стратили кати й кинули в шурф шахти №5.
    "Ульяна Громова, 19 лет, на спине у нее была вырезана пятиконечная звезда, правая рука переломана, поломаны ребра". (Архів КДБ при Раді міністрів СРСР, д.100-275, т.8).
    Похована в братській могилі героїв на центральній площі міста Краснодона.
    Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1943 член штабу підпільної комсомольської організації "Молода гвардія" Уляна Матвіївна Громова посмертно удостоєно звання Героя Радянського Союзу.