Олег Васильович Кошовий народився 8 червня 1926 року в місті Прилуках, Чернігівської області, в сім'ї службовця. Війна застала Олега учнем 8-го класу Краснодонської школи імені Горького. У березні 1942 року його прийняли в ряди ленінського комсомолу.
Як і всi школярі тих грізних днів, Олег бував у госпіталях, допомагав пораненим писати листи додому, читав їм книжки, газети. Вся обстановка прифронтового міста дуже швидко формувала свідомість молодого комсомольця.
Коли літом 1942 року почалась евакуація, Олег разом з усіма пішов на Схід, але незабаром повернувся, бо шляхи були вже відрізані.
В окупованому Краснодоні Олег зустрівся з Ванею Земнуховим, а також з іншими юнаками й дівчатами, разом з якими учився в школі. Через Н.Г.Соколову, яка в дні окупації бувала у Кошових, Олег зв'язався з керівництвом партійного підпілля. За вказівкою П.П.Лютикова, комсомольці - активісти почали створювати окремі антифашистські групи, які потім були об'єднані в підпільну комсомольську організацію «Молода гвардія».
Олег увійшов до штабу «Молодої гвардії» і незабаром секретарем підпільної комсомольської організацiї. За завданням штабу він часто бував серед молоді в селищах  Первомайці, Краснодоні, Ізварине, в селах Шеверівці, Гарасимівці.
Коли на початку січня в Краснодоні почались арешти, О.Кошовий разом з С.Тюленіним, В.Борц, Ольгою і Ніною Іванцовими пробував перейти лінію фронту, але змушений був повернутися в місто. Звідси він пішов у Боково-Антрацит, сподіваючись,  що  перебуде  у знайомих, поки прийде Червона Армія. Але тут його виказав колишній куркуль Крупеник, з яким сім'я Кошових була знайома до війни. З Боково-Антрацита Олега під конвоєм привели в місто Ровеньки  спочатку в поліцію, а потім в окружний відділ гестапо.
Після  жахливих катувань 9 лютого 1943 року Олег разом з Любою Шевцовою був розстріляний в Гримучому лісі, недалеко від міста Ровеньок. Останки героя    народ поховав   у братській  могилі  жертв   фашизму   в центрі міста Ровеньок 20 березня 1943 року.

ОГОНЬ ВОЙНЫ